a_burlaka | Леся-бі та гей-націоналізм по-українськи

Вирішив ось на таку тему написати. Кожного разу, як я бачу реакцію наших національно свідомих громадян на припущення, що Ларису Косач та Ольгу Кобилянську поєднувало щось більше за дружні стосунки на мене нападає дикий регіт. Бо реакція ця зазвичай виглядає так: ЯК ВИ ТОКЕ МОЖЕТЕ КАЗАТИ?!!! ВИ ВОРОГ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ?!! Смішно це тому, що один в один схоже на гомофобські реакції російських "праваславих харугвєносцєв" яких сама "свідома інтелігенція" цілком слушно вважає азійськими дикунами.

Давайте, щоб не задавати зайві питання про мене поясню основне: 1. Бузину, який свого часу прослявився тезою: "Лєся Украінка - лєсбіянка" я вважаю лайном і смердючим чекістом, якого треба посадити. 2. Гомосексуалісти викликають у мене ті самі відчуття, які і усі інші закохані. Переважно позитивні. І коли я бачу, як хлопці цілуються на вулиці - мені не хочеться блювати.3. Леся Українка - мій улюблений український поет.
Тепер, щодо самого питання лесбійства письменниці та поетеси. 1. Гомосексуальна орієнтація - це коли подобається ТІЛЬКИ та сама стать. Коли подобаються обидві статі - це називається бісексуальністю. 2. Жоден дослідник життя Лесі Українки не поставить під сумнів, що вони с Кобилянською були як мінімум дуже близькими подругами. 3. Про еротичний бік стосунків Лариси і Олбги ми можемо судити зараз тільки з неповної їхньої переписки. Яку МОЖНА ІНТЕРПРЕТУВАТИ як еротичну.4. Будь кому, хто хоч трохи знайомий з життям та творчістю Лесі Українки зрозуміло, що чоловіків вона не цуралася і відношенні до них у неї було геть інше, ніж до "брудних тварин". Тобто ми МОЖЕМО ПРИПУСКАТИ, що Лариса Косач мала бісексуальну орієнтацію, хоч впевнено сказати цього не можемо.
   Та це не головне, про що я хотів написати. Я хотів написати про відношення суспільства до відносин поетесси та письменниці, що розвивалися понад 100 років тому. Ну відношення антиукраїнських громадян України (який термін!!!) коментувати не має сенсу. Але чому така істерична реакція з боку прибічників "європейського вибору"? Вони ж, здається за європейські цінності. А в Європі ніхто припущення про особливості орієнтації наклепом не вважає. Тут мимоволі згадуєш термін "гей-націоналізм" і соціально-психологічні ефекти, що за ним стоять. Так-так я про латентну гомосексуальність людей, яка насправді дуже поширена (існує навіть думка, що усі люди за своєю природою бісексуали) проте зазвичай непомітна за проявами "нормальної" орієнтації. Але коли її пробують придушити, тут вона, як і усякий прояв пригнічення сексуальності призводить до калічення психіки у вигляді пристрасті до садо-мазохістських за своєю сутністю соціальних конструкціях, у яких гомосексуальна сиволіка проявляється у прихованому, але всеж зрозумілому вигляді.
    Доречі питання про знущання над українським. Я тут вже писав, про те, що Шевченка у нас перетворили на пом'ятник і символ. Схоже те ж саме роблять і з Лесею Українкою. Цікаво, як би вона сама це сприйняла? Мабуть почала б наших націоналістів троллити. Бісексуальність не страшна поетові, бісексуальність страшна символові, що підняли на прапор. Бо вона знову перетворює символ на живу людину.
    Виходить, що наші "європейські націоналісти" нічим не кращі за російських нацболів. Причому, це не єдиний прояв дикості, якою по суті я будь-який націоналізм у чистому вигляді. Також європейські цінності відходять назад, коли діло доходить до обговорення християнства і християнської церкви. Куди дівається толерантність, варто лише засумніватися, що християнство є єдиним джерелом моралі у суспільстві і в тому, що усе християнське добре? Тебе одразу записують до лав московських комуністів. Доречі відношення до феменізму (будь якого!!!) таж зовсім не європейське, варто тільки щось сказати про право жінки не народжувати дітей.
   Ось такий він український гей-націоналізм. Звичайне дикунство.