![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Давайте я спробую повернутися до практики спростування усіляких міфів, що ширяться інтернетом. Не знаю, чи буде це актуально для вас, але я хочу поговорити про одну пісню, яку інколи видають зовсім не за те, чим вона насправді є.
Починається ця історія у 1929 році із двох хлопців-бретонців Жана-Бернара та Жана-Марі Прима. БретОнців не слід плутати з бритАнцями — це такий кельтомовний народ у Франції. Жан-Бернар та Жан-Марі були селянами і спекотного літа разом із іншими своїми родичами збирали яблука. Яблука були дуже важливими для бретонців не тому, що вони любили ними похрустіти, а тому, що із них виготовляють сидр, який дуже весело пити потім цілий рік. Тож, невдовзі після того, як остання бочка була наповнена тим, що потім перетвориться на сидр хлопці вигадали веселу пісеньку про те, як важко їм працювалося і як весело їм тепер буде пити. Пісенька дуже сподобалася іншим бретонцям і тому широко поширилася між ними під назвою “Ev chitr`ta Laou!”, тобто “Пий сидр Лоу!”. Декілька десятиліть ця пісня залишалася суто народною і за межами Бретані про неї ніхто (крім фольклористів) не чув аж поки бретонський музикант Алан Стівел не зробив запис її обробки, яка і стала відомою у світі. За наступні три десятиліття різні групи виконали із два десятки обробок цієї пісні різними мовами. Найвідомішими, якщо дивитися на світ взагалі із них слід вважати All For One (2003) від Blackmore`s Night та How much is the Fish (1998) від Scooter.
Але найдивовижніший поворот у долі пісеньки про збирання врожаю та пиятику з його приводу стався у російському інтернеті. Одними із найперших виконавців “Ev chitr`ta Laou!” були голландський гурт Bots та німецький Oktoberklub. Виконані ними німецькомовні варіанти пісні називаються відповідно Zeven dagen lang та Was wollen wir trinken. Саме ыз останньою і сталася дивовижна метаморфоза. Хтось у Росії вирішив, що ця невинна застольна пісенька є гімном Люфтваффе часів Другої світової і наклав її на відповідний відеоряд. А люди узяли та й повірили. Хтось кричить, що дійсно крута героїчна пісня, а хтось абсолютно щиро непокоїться про відродження фашизму. І були б то лише росіяни. Легко можна знайти і кілька кліпів, явно зроблених українцями. Пр цьому рівень маразм тільки зростає. Я не знаю, яким тугим на вухо треба бути, щоб у мелодії застольної пісні почути навіть не гімн, а марш, але так сталося. До речі марш Люфтваффе дійсно існував і з ним пов'язана окрема цікава історія, але про нього я зараз не буду.
Просто дивовижно, скільки людей версію із гімном сприйняли серйозно. Особливо веселить те, що Oktoberklub, пісню якої і видають за “нацистський марш” взагалі-то була групою соціалістичного спрямування. А ті, до кого таки дійшло, що то неправда почали вигадувати власні цікаві варіанти. Наприклад ходить версія, що Ev chitr`ta Laou! - то похідний гімн Ірландської республіканської армії і деякі упороті навіть починають кричати, що розміщувати цю пісеньку — значить підтримувати тероризм. Але найцікавіше, що розповідають про цю пісню — це те, що вона старовинна, їй не одне століття і у всіх народів є її варіанти. Але цих варіантів просто не існує. Плутанина виникає через те, що один із британських варіантів являє собою накладання на оригінальну музику слів старовинної англійської пісні “Wille`s Lady” яка дійсно має не одне століття історії.
Ну і наостанок розміщу тут “канонічний” тепер варіант “гімну люфтваффе”. Ця версыя цікава не тільки тим, що воно названо маршем, але і дивовижою конструкцією “люфтваффе сс”. Ось чесно, я не настільки добре знаю історію, щоб однозначно сказати, як би відреагували льотчики люфтваффе, якби їм хтось сказав, що вони належать до СС. Можливо вони одразу б почали бити цю людину тим, що попадеться під руку, а можливо просто сказали б, що цьому хлопцю сидру більше не наливати...
