"Свобода" часів розвинутого соціалізму
May. 22nd, 2012 08:09 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
a_burlaka "Тарас жив, Тарас живе, Тарас буде жити!". Схоже що саме під таким гаслом сьогодні у Харкові біля пам'ятника Тарасові Шевченко проходили урочистості, пов'язані з його (ні, звичайно не народженням і навіть не зі смертю) перепохованням. Взагалі, некрофільська ідея святкувати саме цю подію могла прийти у голову тільки людині, яка твердо вирішила назавжди поховати усе добре, що пов'язано з цим поетом.
Саме тому, сьогодні, коли я йдучи містом побачив біля пам'ятника Кобзарю звичний за усякими провладними урочистостями синій фургон-брехунець та ще й мілізіонерфів поряд, то відразу прийшов до висновку, що мабуть сьогодні квіти буде покладати видатний український діяч Генадій Адольфович Кернес. Але потім події набули неочікуваного обороту.
Справа в тому, що прямував я у заклад, що знаходиться практично навпроти пам'ятника Шевченку і мені довелося працювати у приміщенні, через відкрите вікно якого було добре чутно, що відбувається на некрофільськоу збіговиську. Там, як я і очікував відбувалося свято інтелігентської скорботи. Лунала жалобна музика, замогильний голос віщав у гучномовець найбільш трагічні рядки з класика, інтелігенція скаржилася на те, що не все в цьому світі так, як вони пишуть у своїх книжках, які ніхто не читає. Але потім слово узяла людина, яку я у цьому жалюгідному цирку не очікував почути. Головний харківський свободівець Ігор Швайка. І таке почав говорити: у гірших традиціях виступів перших секретарів райкомів тільки що замість капіталістичних наймитів були "прислужники москви". Коли я дослухав до "ідей Шевченка, що визначили напрямок розвитку українського народу на тисячоліття вперед" мій мозок відключився і мені навіть стало нецікаво, чи вийде за полум'яним бійцем за звільнення від москальської окупації до мікрафона скромний син Адольфа Лазаревича.
Взагалі-то я знав, що свобода анітрохи не права, а навіть дуже ліва організація. І нещодавня участь у антигейському параді тому приклад. Однак такого совкізу і несмаку я від них не очікував. І про Швайку був кращої думки...
Саме тому, сьогодні, коли я йдучи містом побачив біля пам'ятника Кобзарю звичний за усякими провладними урочистостями синій фургон-брехунець та ще й мілізіонерфів поряд, то відразу прийшов до висновку, що мабуть сьогодні квіти буде покладати видатний український діяч Генадій Адольфович Кернес. Але потім події набули неочікуваного обороту.
Справа в тому, що прямував я у заклад, що знаходиться практично навпроти пам'ятника Шевченку і мені довелося працювати у приміщенні, через відкрите вікно якого було добре чутно, що відбувається на некрофільськоу збіговиську. Там, як я і очікував відбувалося свято інтелігентської скорботи. Лунала жалобна музика, замогильний голос віщав у гучномовець найбільш трагічні рядки з класика, інтелігенція скаржилася на те, що не все в цьому світі так, як вони пишуть у своїх книжках, які ніхто не читає. Але потім слово узяла людина, яку я у цьому жалюгідному цирку не очікував почути. Головний харківський свободівець Ігор Швайка. І таке почав говорити: у гірших традиціях виступів перших секретарів райкомів тільки що замість капіталістичних наймитів були "прислужники москви". Коли я дослухав до "ідей Шевченка, що визначили напрямок розвитку українського народу на тисячоліття вперед" мій мозок відключився і мені навіть стало нецікаво, чи вийде за полум'яним бійцем за звільнення від москальської окупації до мікрафона скромний син Адольфа Лазаревича.
Взагалі-то я знав, що свобода анітрохи не права, а навіть дуже ліва організація. І нещодавня участь у антигейському параді тому приклад. Однак такого совкізу і несмаку я від них не очікував. І про Швайку був кращої думки...
