Міф про смерть України
Feb. 8th, 2012 10:56 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
a_burlaka І на додачу до попереднього посту. Взагалі то я звик, що ми живемо у суспільстві, де міфам довіряють більше, ніж правді. Люди взагалі дуже люблять казки. А у нас ще й 70 років людей вчили вірити казкам.
Все це зрозуміло. Але серед міфів, що захопили свідомість українців, десь між чупакаброю та донецькими шахтарями, що кормлять Україну, притулився міф про те, що Україна я к держава приречена. Що ще рік-два і вона як територіальне утворення розвалиться. Донбас окремо, Бандерівщина - окремо і добре, якщо все обійдеться без кровопролиття. А то як піде Рубіжне на Яремчу війною... Або навпаки....
Доречі у цього міфа є не меньш тупе продовження: Україна для українців - і буде щастя, а інакше розвал, незалежність Крижополя, Російські війська на базах Донецьку і далі по тексту. Я не буду говорити, кому може бути щастя від переслідувань людей за націоналною ознакою. Діагноз цим людям поставте самі. Я про те, що обидви частини міфу одна-одної варті.
Я ці міфи особисто, за своє не досить довге життя чую вже принаимні 10 років. Україну хоронять впевнено і безапеляційно. Ось ще трохи-трохи...
З цього міфу можна було б і посміятися. Однак з нього населення робить дуже прикрий висновок: планувати щось на багато років, або просто робити щось масштабне не варто. Все оно, все розвалиться. Тож, для чого старатися? Так і живемо, нічого не роблячи....
Мені воно остаточно набридло. І сьогодні я вирішив для себе. В усіх випадках, коли треба дивитися у майбутнє я буду по дефолту бачити у майбутньому України незалежною і в тих самих кордонах, так само, як і інші держави. Хоч через 10 років, хоч через 20, хоч через 100.
Я звичайно розумію, що сьогоднішніх держав у майбутньому не буде і будь яка держава взагалі може змінитися і все інше. Але я не вважаю що Україна в обовїязковому порядку у майбутньому втратить незалежність, або розвалиться.
Все це зрозуміло. Але серед міфів, що захопили свідомість українців, десь між чупакаброю та донецькими шахтарями, що кормлять Україну, притулився міф про те, що Україна я к держава приречена. Що ще рік-два і вона як територіальне утворення розвалиться. Донбас окремо, Бандерівщина - окремо і добре, якщо все обійдеться без кровопролиття. А то як піде Рубіжне на Яремчу війною... Або навпаки....
Доречі у цього міфа є не меньш тупе продовження: Україна для українців - і буде щастя, а інакше розвал, незалежність Крижополя, Російські війська на базах Донецьку і далі по тексту. Я не буду говорити, кому може бути щастя від переслідувань людей за націоналною ознакою. Діагноз цим людям поставте самі. Я про те, що обидви частини міфу одна-одної варті.
Я ці міфи особисто, за своє не досить довге життя чую вже принаимні 10 років. Україну хоронять впевнено і безапеляційно. Ось ще трохи-трохи...
З цього міфу можна було б і посміятися. Однак з нього населення робить дуже прикрий висновок: планувати щось на багато років, або просто робити щось масштабне не варто. Все оно, все розвалиться. Тож, для чого старатися? Так і живемо, нічого не роблячи....
Мені воно остаточно набридло. І сьогодні я вирішив для себе. В усіх випадках, коли треба дивитися у майбутнє я буду по дефолту бачити у майбутньому України незалежною і в тих самих кордонах, так само, як і інші держави. Хоч через 10 років, хоч через 20, хоч через 100.
Я звичайно розумію, що сьогоднішніх держав у майбутньому не буде і будь яка держава взагалі може змінитися і все інше. Але я не вважаю що Україна в обовїязковому порядку у майбутньому втратить незалежність, або розвалиться.
