День Знань
Sep. 1st, 2015 05:33 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Сьогодні 1 вересня - день, коли у соціальних мережах традиційно з'являються гнівні пости про нашу шкільну освіту, яка вона совкова чи навпаки як вона усі надбання радянської школи втратила. А я ось сьогодні хочу написати інший пост. Пост, у якому не буде поганої школи, а будуть лише учні та їхні батьки.
Перш за все хочу спитати батьків учнів: а що ви взагалі хочете від школи, у якій навчається ваша дитина? Який результат хочете отримати? О, я знаю відповідь на це питання, яка вам усім сподобається і до того ж до неї не підкопаєшся. Ви їх туди відправляєте, щоб вони отримали знання. І багато хто із вас повністю упевнений, що сучасна школа вчить детей погано, вчить непотрібним речам і не вчить потрібним. Ваші дії для виправлення цієї ситуації? Давайте я викину більшість дурнуватих варіантів і залишу найцікавіший: ви маєте конкретні пропозиції щодо зміни програми за 3 клас з української літератури і вже кілька місяців пробиваєте її у міністерстві. Чудова діяльність, ви справжній активіст. До того ж із подивом можна сказати, що програма не геть уся дурнувата а у неї треба просто внести купу дрібних змін. Це чудово.
Але виникає питання: а що ж власне із тією ситуацією, яка ваше обурення викликала? Чи пояснили ви дитині, що у підручнику написано гм... неправду? Чи змогли ви йому самі розповісти так, як треба? Тобто щоб він усе зрозумів. Ви взагалі здатні самотужки дати вашій дитині щось із шкільних знань? Щось, про що вона зазирнувши у підручник ва скаже "не розумію"? Ні, я не пропоную вам замінити учителя, просто таке питання: якщо ви не задоволені його роботою, то що робити? Від ваших пропозицій міністру ваша власна дитина погано викладену тему не зрозуміє. Як не крути, а якщо ви дійсно хочете, щоб ваша дитина щось знала, вам самим доведеться її вчити.
І я вже знаю, що ви мені розкажете, як ви займаєтеся із вашою дитиною. Як ви слідкуєте за тим, щоб вона охайно виводила усі букви, щоб вона змогла намалювати козака та порахувати, скільки лапок у трьох гусей (правильна відповідь - 8, бо гуси із Чорнобильської зони). На жаль на цьому більшість батьків зупиняються. Одиниці із них допомагають власним дітям у навчанні після п'ятого класу. Та й із початковою школою далеко не усе так просто. Ось ви можете назвати п'ять хижих ссавців із Червоної Книги України? Це програма початкової школи і доросла людина її має знати так, як елементарну граматику.
Але ж програма початкової школи - це найлегша частина, яку опановує майже кожен учень. Найскладніше подається пізніше, коли сумління людей, які "хочуть допомогти дитині" нарешті відступає. Що ви будете робити, якщо ваша дочка чи син звернеться до вас із проханням розібратися із задачкою про сили, які діють на візок, що знаходиться на похилій поверхні? Яка буде ваша відповідь дитині, яка говорить, що ніяк не може запам'ятати, хто був гетьманом після кого, Павло Тетеря після Івана Брюховецького, чи навпаки? Чи зможете ви, озброївшись не тільки підручником, але і Вікіпедією, пояснити популярно, чим круглі черви відрізняються від кольчастих? Усе це питання із обов'язкової програми навіть не старших, а середніх класів. Старші класи - це формула Ньютона-Лейбніца, особливості післявоєнного розвитку латиноамериканських країн та тюремна тематика у поезії Василя Стуса.
То чим пояснити падіння уваги батьків до шкільних справ своїх дітей після 5-6 класу? Тим, що не на всі питання зможуть відповісти самі батьки? Чи у них після того, як їхні діти починають наздоганяти їх у зрості відрубається батьківський інстинкт? Якщо вам просто стає усе одно що там знає ваш нащадок, то чому усі ви незадовго до випуску починаєте бігати та шукати вашій дитинці репетитора? Яка вам різниця, чи поступить вона до університету, чи піде торгувати яблуками на базарі? Не зміг - то не зміг. Нехай працює руками. Можна навіть відмінити обов'язкову 12-річну освіту. Залишити 6-річну, щоб були елементарні навички, а далі якщо хоче - нехай навчається далі, а як не хоче - то сапку у зуби і на буряки. Чи нехай на базарі вантажником працює - можливо до 20 інвалідність не заробить. Кому що не подобається? У школі ж невідомо що викладають? Або взагалі: автомат у зуби - і на Донбас. Світовий досвід показує що 12-літні хлопчики із АК цілком можуть змінити політичне становище у країні. А дівчат взагалі ви самі знаєте... Економічна ситуація тяжка... Дівчата красиві... Те, чому їх навчають у школі їм усе одно не знадобиться... Арабські шейхи готові платити...
Вам не подобається, що Україна стала країною третього світу? Вам хочеться, щоб ваша дочка чи син отримали вищу освіту бо без неї не влаштуєшся у теплий офіс? То які проблеми? Нехай навчаються і не скиглять, що не розуміють, навіщо їм це. Якщо випускник не розуміє, навіщо йому знати на "відмінно" шкільний предмет, який є профільним у вибраному ВНЗ, то він неправильно вибрав собі ВНЗ. А якщо ви запитаєте, що ж робити, якщо дитина нормальних знань зі школи не має, а вищу освіту ну дуже хочеться, то відповідь у мене одна: платіть. Причому будьте готові, що платити доведеться більше, ніж шкільним учителям. А які питання? Університет же фактично видає людині фіктивний документякий надає їй додаткові права на основі обставин, які фактично відсутні. Звичайна така корупція типу оформлення ділянки заповідного лісу на олігарха. Тож, коли ви питаєте щось із нашої школи, то не забувайте подивитися у дзеркало.