Коли починалася Україна?-6. Нашестя з Балкан

[a_burlaka]

Починаючи із середини 6 тисячоліття до нашої ери наБалканському півострові відбувалися бурхливі процеси, викликані нашестям із Малої Азії племен, що відрізнялися від місцевих як культурно, так і антропологічно. На відміну від місцевого населення, що остаточно ще не перейшло від мезоліту до неоліту і зберігало багато кроманьонських рис прибульці мали зовнішність подібну до сучасних мешканців Італії, Греції та Ізралілю та землеробську культуру, що повільно але впевнено наближалася до цивілізації.

Перша з культур яка виникла у подунав'ї була Старчево-Кришська культура. Сталося це близько 6600 року до нашої ери. Представники цієї культури жили переважно по берегах річок у поселеннях із чотирикутних землянок. Майстерно вміли виготовляти знаряддя з каменю та полірувати їх. Вміли робити різноманітну та дуже красиву кераміку із орнаментами, які же, щоправда ще не була яскраво розмальована. Також вони вже вміли виготовляти тканину. На території України ця культура була розповсюджена тільки у Закарпатті, однак вона дуже сильно вплинула на розвиток сусідніх із нею племен. Наприклад буго-дністровська культура розвинулася багато у чому під впливом старчево-кришської.

А приблизно у середині шостого тисячоліття до нашої ери племена культури лінійно-стрічкової кераміки, що виникла на базі дунайських мезолітичних племен, але наслідувала усі основні риси старчево-кришської культури прибульців посунулися у наступ із своєї батьківщини. Наступали вони по широкій дузі від Чорного Моря, через Волинь і аж до Західної Німеччини. По дорозі вони витіснили племена буго-дністровської культури за Дніпро а мезолітичних мисливців Західної України - на північ.

Племена лінійно-стрічкової кераміки вже мали увесь аграрний комплекс розвинутого неоліту. Вони розводили кіз, овець, свиней, велику рогату худобу, засівали поля пшеницею, ячмінем, просом. Також досконалими були і їхні кераміка та знаряддя із рогу та шліфованого каменю. Жили вони ще у досить примітивних напівземлянках, кількість яких у поселеннях не перевищувала десятка. Однак одними із перших вони стали використовувати глиняні печі, хоча також продовжували використовувати і просто вогнища, розпалені посеред будинку. Ці племена вже мали досить розвинені вірування.

Тим часом бурхливі процеси на Балканах продовжувалися. Із Малої Азії прийшла нова хвиля переселенців - культура Вінча. Вони вже вміли плавити мідь хоча і продовжували більшу частину своїх знарядь виготовляти за технологією мезоліту. Також вони вже будували хати-мазанки із кількох кімнат. Також знайдені глиняні таблички із нанесеними на них піктограмами.Таке поєднання неолітичних та мезолітичних технологій зветься халколітом. Однак на територію України представники цієї культури не проникли.

Але наприкінці 6 тисячоліття до нашої ери на півночі сучасної Румунії на базі племен культур старчево-кришської та Вінча почала формуватися нова культура. Представники її вже мали усі досягнення халколітичних племен, що її населяли: майстерно виготовляли знаряддя із кістки, шліфованого каменю та міді, будували житла, що усе менше нагадували землянки, а усе більше були складними структурами де дерев'яні стіни поєднувалися із глиняними. Мали досить розвинену економіку на базі землеробства та скотарства. Щоправда, міді вони ще виплавляли досить небагато, а поселення їхні були невеликими. Є припущення, що саме десь на етапі переходу від старчево до кукутені вперше у світі було винайдено колесо. Ця культура і має зараз назву Кукутень-Трипільської. Так-так, "трипільці-предки українців" насправді виявляються румунськими євреями :)

Поступово кукутень-трипільскі племена почали розселятися, вцілому наслідуючи руху племен лінійно-стрічкової кераміки, які здійснили його за 1000 років до трипільців. Власне представників культури лінійно-стрічкової кераміки кукутень-трипільці на своєму шляху і витісняли, частково асимілюючи. Різниця між двома хвилями між полягала у тому, що на відміну від нащадків кроманьонців, що нахапалися неолітичних технологій, халколітичні середземноморці розселялися переважно на схід, а західна частина культури лінійно стрічкової кераміки у Центральній Європі була утягнута у зовсім інші процеси.

При повільному просуванні на схід культура трипільців змінювалася. Вірування їхнні ставали складнішими разом із малюнками на кераміці. Камінь та кістка все більше змінювалися міддю. Будівлі все більше вилазили із землі і ставали двоповерховими. Саме у цей час у трипільців і виник дивний звичай кожні 50 років палити свої поселення. А самі поселення по мірі того, як кукутень-трипільці просувалися на схід ставали усе більшими та більшими. Спочатку кількість мешканців у них сягала десятків осіб, потім сотень, потім тисяч. А коли хвиля прибульців наблизилася до Дніпра, то вони вже почали будувати про-то міста, населення яких сягало 10, 15 і навіть 30 тисяч осіб. Щоб ви розуміли маштаби цього процесу скажу, що свої знамениті велетенські поселення Трипільці почали будувати більш ніж через півтори тисячі років, як їх культура почала формуватися у румунському прикарпатті і принаймні через 600 років, як перші трипільці прийшли на територію України. Але усе одно ці прото-міста на кілька століть старші за єгипетські піраміди і є ровесниками додинастичного періоду історії Єгипту та перших міст-держав міжрічча Тигру та Єфрату.

Трипільска культура мала великий вплив на своїх сусідів, які активно позичали у неї традиції та технології. Активніше за інших їх позичали нащадки дніпро-донської, буго-дністровської та сурсько-дніпровської культур що жили на іншому березі Дніпра, також не сиділи на місті іі разом із своїми східними сусідами, що населяли степи між волгою та доном і, навіть північний Казахстан утворили власний єдиний простір - Курганну. Але про це вже - натупного разу.