Миротворець
Jul. 18th, 2014 09:40 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
a_burlaka Цю рецензію я вирішив написати українською, бо саме українцям я її адресую.
Мова іде про оповідання Ольги Чигиринської, шановної morreth, "Миротворець". І хоча мова в оповіданні іде зовсім не про Україну, мені знається, що воно варте того, щоб кожен українець, що вважає себе націоналістом, прочитав його. Особливо якщо він переймається тим, як побудувати нову державу, і, особливо, якщо йому у голову приходять думки про необхидність брати за взірець традиції предків.
Саме оповідання, як я розумію, починалося усього лише як фанфік на Лоуренса Аравійського (я замислився, брати у лапки чи ні і вирішив не брати), але взагалі воно про Кавказ, місцевих, що вирішили будувати нову державу і немісцевих, що вирішили їм допомогти. Що із цього вийшло, читайте самі.
Про всяк випадок, це не оповідання про те, що кавказці щоб не будували, а побудують тільки бандитський притон. І не про те, що щоб національні рухи не робили, все одно останнє слово за великими державами. І, тим більше, воно не про те, що баби та "голубі" - це істеричні істоти, які самі не знають, чого хочуть. Воно про людей, які у гонитві за власними бажаннями і переконаннями забувають, що поруч такі самі люди і що взагалі треба думати головою, а не власними переконаннями. Ну і ще трохи про те, що у державах, які намагаються жити "за правдою предків" нагору завжди вилазить якийсь покидьок, який державою починає торгувати.
Мова іде про оповідання Ольги Чигиринської, шановної morreth, "Миротворець". І хоча мова в оповіданні іде зовсім не про Україну, мені знається, що воно варте того, щоб кожен українець, що вважає себе націоналістом, прочитав його. Особливо якщо він переймається тим, як побудувати нову державу, і, особливо, якщо йому у голову приходять думки про необхидність брати за взірець традиції предків.
Саме оповідання, як я розумію, починалося усього лише як фанфік на Лоуренса Аравійського (я замислився, брати у лапки чи ні і вирішив не брати), але взагалі воно про Кавказ, місцевих, що вирішили будувати нову державу і немісцевих, що вирішили їм допомогти. Що із цього вийшло, читайте самі.
Про всяк випадок, це не оповідання про те, що кавказці щоб не будували, а побудують тільки бандитський притон. І не про те, що щоб національні рухи не робили, все одно останнє слово за великими державами. І, тим більше, воно не про те, що баби та "голубі" - це істеричні істоти, які самі не знають, чого хочуть. Воно про людей, які у гонитві за власними бажаннями і переконаннями забувають, що поруч такі самі люди і що взагалі треба думати головою, а не власними переконаннями. Ну і ще трохи про те, що у державах, які намагаються жити "за правдою предків" нагору завжди вилазить якийсь покидьок, який державою починає торгувати.
