a_burlaka | Парадокс корабля Тесея (Reply)

Моя найулюбленіша мозго...ломка у філософії - це так званий парадокс корабля Тесея, що відомий іще із глибокої давнини. Назва його походить від легенди, немовби після того, як міфічний герой Тесей повернувся із подорожі до Криту його корабель іще тривалий час зберігали афіняни. Оскільки дерев'яний корабель навіть за умов обережного зберігання поступово руйнувався, то окремі його частини поступово заміняли новими. І в якійсь момент філософів взяли сумніви: чи це той самий корабель, що на ньому плавав легендарний герой?

Люди якім немає чого робити (філософи) придумали купу пояснень для цієї ситуації, добалакавшись до того, що якісно це завжди буде той самий корабель, а ось кількісно від нього буде лишатися усе менше і менше. Про те, що зрештою буде досягнута ситуація "кількісно це на 100% вже не той корабель, а якісно - усе ще так". На Сході до цього питання підходять простіше - там тисячолітній храм може перебудовуватися хоч кожен рік, але лишатиметься тим самим храмом.

Здається, що такий підхід вірний, при тому, що кожну дошку, яку ми замінили на цьому кораблі видно хоча б по тому, що нові дошки просто будуть виглядати краще, ніж старі. Корабель - це корабель. Але не усе так просто. До якої ступені неточними мають бути заміни, щоб ми сказали, що це вже не той корабель? Якщо взяти для цього удвічі товщу дошку, ніж була, чи буде це той самий корабель, чи вже щось нове? А якщо пофарбувати його іншою фарбою? До якого ступеню можна змінити корабель, щоб він залишався тим самим?

Давайте підемо далі. Припустимо, що корабель зберігається 300 років. Із припущення, що він увесь цей час є тим самим кораблем випливає, що корабель, у якому усі деталі оригінальні(300 років тому) є тим самим кораблем, у якому замінені 25% деталей і тим самим, що у ньому замінені 50% деталей (100 років тому). Та й сучасний корабель, у якому замінені 75% деталей - це той самий корабель. Логічно? Логічно. А тепер давайте візьмемо оригінальний корабель і розберемо на частини, потім розділимо купу деталей на дві частини, щоб вони розподілялися між двома купами більш-менш рівномірно і доповнимо купи новими деталями, яких бракує. Деталі при цьому будуть настільки точними копіями старих, наскільки можливо. Що далі? Зберемо із кожної купи новий корабель. Увага запитання: який із кораблів справжній? Виходячи із того, що ми перед цим казали - обидва.

Щоправда можлива і інша інтерпретація - що це насправді не два, а один корабель, який тепер складається із двох частин. Але давайте собі уявимо, що один із кораблів ми спустили на воду, він плавав-плавав, та й потонув. Тоді ми будемо змушені показуючи на той, що залишився говорити, що це половина корабля, а дуга лежить на дні.

Якщо ви із цим згодні, то давайте підемо далі. Давайте знімимо на одному кораблі щоглу і замінимо її кулею із нагрітим повітрям. Нехай літає. А у другої приберемо весла та поставимо на колеса. Їздити буде. Ви тепер скажете, що це не той самий корабель Тезея? Навіть якщо у ньому лишиться оригінальних деталей більше якщо не 25 то 10% точно, що буде за 400 років простого зберігання? Так, один літає, інший, аналогічний йому, їздить. Але Тесей на ньому плавав...

Усе це було б нікому нецікаво, якби принцип того клятого корабля не можна було б легко перенести у наше життя. Візьмемо для прикладу мову. Припустимо, що у якійсь країні на заході мова зазнавала впливу західного сусіда, а на сході - східного. Змінювалися лексика та вимова і справа дійшла до тієї стадії, що не завжди мешканці сходу розуміють мешканців заходу. Питання: це все ще одна і та сама мова, дві однакові за сутністю мови, чи дві різні мови? І як кількісно оцінити, коли ж у нас мови стають повністю різними?

Або давайте подумки поекспериментуємо із Софійським Собором, що у Києві. Давайте обережно його розберемо, перенесемо по частинах скажімо до Дніпропетровська, а там відбудуємо із максимальною точність. А на тому місці, де він стояв побудуємо новий собор - що загалом повторює перший, але про який можна однозначно сказати, що то - новобудова. Ну і теж назвемо Софійським Собором. Який із соборів справжній? Той що у Дніпрі? Так вибачте, усі знають, що Софійський Собор - у Києві і на нього можно легко подивитися. Він стоїть рівно на тому місці, на якому його збудували багато століть тому. У той самий час у цьому соборі немає жодної оригінальної деталі - усі вони знаходяться у Дніпрі, бо саме там стоїть інший Софійський Собор.

Це все я до чого. До того, що заплутати людей із питанням однаковості дуже і дуже просто. Те, що ми вважаємо сталим насправді змінюється і ми увесь час вимушені до цього пристосовуватися. А ще ми рідко що вирішуємо за допомогою логічних конструкцій. Значно частіше усе вирішує чиясь воля, что просто думка більшості.

Щоб завершити із цим парадоксом, можна уявити собі наступну картину. Візьмемо той самий оригінальний корабель Тесея. Розберемо його на деталі, а деталі розділимо на 10 частин, доповнимо і зберемо десять кораблів. При створенні кораблів один відтворимо точно, а у інших дев'яти зробимо незначні, але помітні зміни. Розвеземо кораблі по цілому світу. Як ви гадаєте, як скоро мешканці кожної із місцевостей, де стоять такі кораблі почнуть усіх впевнювати, що саме їхній корабель справжній, наводячи у якості аргументу саме ті зміни, які ми зробили навмисно?