a_burlaka | Коли починалася Україна?-8. Бронзова доба (Reply)

Бронзова доба в історії України за своєю невідомістю та міфологізованістю може посперечатися із мезолітом. Насправді у ці півтори тисячі років із середини третього і майже по перше тисячоліття до нашої ери великих змін на території України не відбувалося на відміну від більш південних областей, де саме досягли найбільшого розквіту найдавніші цивілізації.

Вже у середині третього тисячоліття до нашої ери майже уся територія України була зайнята індоєвропейськими племенами, які в залежності від місцевості у тих чи інших пропорціях поєднували землеробство та скотарство. Так північно-західні регіони україни майже усю епоху бронзи населяли племена культури кулястих амфор, яка була складовою частиною більш великої культурної єдності - культури шнурової кераміки, або як її ще називають, культури бойових сокир, яка обєднувала території уздовж південного узбережжя Балтійського моря від Нідерландів і до Волги. Взагалі треба сказати, що ранні індоєвропейці взагалі дуже полюбляли сокири. Поліровані кам'яні сокири із самого початку, з ранньокурганних стадій стали основною ознакою індоєвропейців. Вже сотні років їм була знайома мідь, але такі кам'яні сокири пережили і її, і епоху бронзи.

Справа у тому, що хоча метали були більш легким і якісним матеріалом із дешевим але досить якісним полірованим каменем їм було важко сперечатися дуже довгий час. Причому і самі мідь та бронза сперичалися між собою, оскільки перша також була дешевша за другу. І усе це при тому, що саме у цей час людям стали відомі такі метали як золото та срібло.

Тому виникла багатоступінчаста ієрархія матеріалів - найдорожчі золото та срібло, з яких тільки найкоштовніші прикраси виготовлялися. Трохи дешевша - бронза, яка також переважно ішла на прикраси, але найбагатші люди вже могли собі дозволити собі зброю із неї, ще дешевшою, але також досить коштовною була мідь, з якої вироблялися як прикраси, так і якісна зброя та знаряддя. Ну а шліфований камінь та кістка були матеріалами "повсякденного вжитку".
Усе вищенаведене призвело до остаточного розшарування суспільства одразу за кількома параметрами. Скоріш за все, почалося усе із того, що в суспільстві виник розподіл праці. Хтось краще вирощував зерно, хтось - ліпив для нього посуд, а хтось випасав худобу і піняв м'ясо на зерно та кераміку. Так почалася торгівля. А де виникає торгівля, там виникає і накопичення капіталу.

З'являються бідні та багаті. А нові метали, які були дуже якісними, але на усіх їх не вистачало, бо виробництво було невеликим, і розташованим у окремих місцях тільки підсилило цю нерівність. Хтось, хто міг придбати якісні інструменти за надлишок зерна чи іншого матеріалу міг за їх допомогою виробити ще більше ресурсів. Майнове розшарування продовжувало зростати.

А коли у хаті зберігається більше коштовного майна, то стає більше сенсу у господаря його забрати. Починається мілітаризаціяя суспільства, які підштовхують можливість вперше утримувати людей, які нічим крім війни не займаються та можливість створювати дійсно високоякісну зброю. Коло "зброя-здобич-краща зброя-більше" здобичі поступово починає обганяти коло "інструменти-товар-кращі інструменти-більше товару". У племенах висуваються вперед військові вожді, які починають процес обїєднання племен.

Зміни відбувалися і у суспільній свідомості. Раніше образом найвищого божества була жінка, що щедро одарювала усіх: зелеробов - врожаєм, скотарів - пасовищами. Тепер же у центрі суспільної уяви стояв чоловік із бронзовим списом, який за його допомогою міг забрати собі усе, що він захоче. Далеко на півдні, де ці процеси почалися значно раніше і встановлювати єдину владу було ще легше вони зайшли значно далі. Саме тут вперше втілилася у життя формула "один народ-одна держава-один вождь". далі за інших зайшли народи, щщо жили дельті ріки Ніл. Вони дійшли аж до ототожнення свого вождя із саме цим божеством і багато зусиль прикладали для того, щоб і після смерті тіла це божество зберігало своє царственне безсмертя. Але вершиною цього процесу стало явище, яке виникло на самому кінці бронозової епохи на близькосхідному узбережжі Середземного моря. Далекі родичіі трипільців, що мешкали тут повикидали із храмів усі зображення духів, яким вони поклонялися до того і залишили тільки одного - жорстокого бога війни, якого визнали всесильним і єдиним джерелом влади на землі. Як у племені був один вождь, так і у світі духів був лише один справжній Бог. І ім'я цього бога було - Яхве.

На території України відбувалися ті самі процеси, однак ішли вони значно повільніше. На заході, як вже було сказано жили племена культури шнурової кераміки, які жили невеликими поселеннями де поряд із землеробством у невеликій кількості можна було розводити і худобу, перш за все свиней. Що ж до культур у степовій та лісостеповій зонах україни, то вони мінялися досить часто, змінюючись при цьому не дуже сильно. Так у Приазов'ї ямна культура була змінена катакомбною, а потім сюди прийшли переселенці із Північного Кавказу. На півночі ж від Дніпра до Урала існувала зрубна культура. Ці та багато інших культур були переважно скотарськими, хоча і жили невеликими осідлими групами Зміни у їхніх суспільствах наростали дуже повільно. Багато хто шукає серед усіх цих народів предків слов'ян, хоча скоріш за все слов'яни у ці часи ще не відрізнялися не тільки від балтійців, але і від германців.

Тим часом зміни у суспільствах бронзової доби викликали катастрофічні зміни, які відомі зараз як катастрофа бронзової доби. Що саме сталося, точно невідомо. Але виходячи із того, що майже одночасно на Євразійській арені з'являється безліч потухних союзів племен, а більшість міст прадавніх цивілізацій зазнають значних руйнувань, а то й виявляються вщент знищеними можна припустити, що сталося наступне. Кількість озброєних людей у племенах, що населяли Балкани, Північне Причорномор'я, а можливо і Італію та Середню Азію досягла критичної позначки, коли із них можна було вже формувати великі дружини, якими згодом і скористалися місцеві вожді для обїєднання племен у союзи. А коли такое об'єднання завершилося, то виявилося, що на місці ділити вже практично нема чого, зате на півдні лежать багаті цивілізовані країни, де є чим поживитися.

Ось так у середземномор'ї і з'явилися "народи моря" а у степах причорномор'я кіммерійці, що ймовірно походили від племен зрубної культури. Вони стали першою у історії хвилею "варварів", що спустошили усі цивілізовані країни, що не змогли дати їм відсіч, а після того дали початок новим державам. Разом із тим саме у цей час людство освоює новий метал - залізо, який дає назву наступному періоду. Але про це вже - наступного разу.