![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Якщо я скажу, що антитерористична операція, яку проводить влада дивна, я не скажу нічого. Бо пройшло вже 30 годин від її початку, а результати викликають купу питань. Я так розумію, єдина перемога наших силовиків за ці години - це зайняття аеродрому у Краматорську. Бо інакше зараз на нього вже сідали б російські транспортні літаки. Будівлі які були у руках бойовиків так у них і залишились. І навіть нові захоплення відбулись. Вибачте, що це за спецоперація така, коли не можуть перекрити зону її проведення і "Оплот" у результаті цього здійснює захоплення?
Про наших десантників із 25 полку АМВ я взагалі не знаю, що сказати. Бо коли людей замість чітких наказів туди-сюди возять, а потім ставлять у ситуацію, коли вони відігнати місцевих, що їх блокують, пострілами не можуть, стає не таким дивним, коли ці люди переходять на бік супротивника разом із технікою. Але я не розумію, чому наше міністерство оборони і Соболєв брешуть. Бо не буває таких спецоперацій по наведенню порядку, щоб підіймати прапор ворожої держави. А нам гордо демонструють перехоплення сепаратистів, що наших військових треба вбивати без усякого жалю. Я пиатаю: де наказ нашим військовим знищувати супротивника? Чому першочерговою метою спецоперації названо недопущення жертв серед мирного населення, а не знешкодження терористів?
Давайте назвемо усе своїми іменами. Україна як держава зараз знаходиться у дуже хиткому становищі. І головна причина цього - не зовнішня агресія, а те, що державні інституції в Україні майже не діють. Перш за все, майже повністю знищено правові механізми застосування сили з боку держави.Знищувати своїх ворогів наша держава на даний момент нездатна. Більше того, адміністративний апарат також розхитаний майже до кінця. Фактично те, які області залишаться у складі України вирішується тільки позицією обласної міліції та місцевих еліт, що її контролюють.
І якщо ви вважаєте, що така ситуація - проблема виключно сходу, то ви помиляєтеся. Бо позиція "Кожен регіон повинен сам визначатися з ким він" означає, що слова "територіальна цілісність України" зараз вже нічого не значать. А запис цілих регіонів у зрадники через те, що в них не вдається приборкати сепаратистів - серйозна заявка на те, що і слова "ми єдиний народ" також нічого не значать. І, скоріш за все, за таких умов Україна просто припинить своє існування. Бо з приєднанням Донбасу до Росії нічого не закінчиться. Неготовність битися за Донбас означатиме що і за Харків та Запоріжжя вимушені будуть битися тільки прості люди, якщо, звичайно, не злякаються вийти одразу проти колорадів, міліції та зелених чоловічків.
За Харковом та Запоріжжям настане черга Херсону та Миколайова. Потім Одеса та Дніпропетровськ і, можливо, Суми. А там можна вже і похід на Київ планувати. Мешканцям заходу, що вважають, що до них то точно не дійде можу нагадати тільки те, що після захоплення Києва сепаратистами виявляться саме вони, а не мешканці сходу.
І наостанок. Чому наші військові зрадили. Не тому, що їм так подобається Путін чи Росія. А саме тому, що керівництво нашої держави так і не змогло продемонструвати, що воно влада, а не зграя недоумків, що тимчасово зайняли будівлі у центрі Києва.
Про наших десантників із 25 полку АМВ я взагалі не знаю, що сказати. Бо коли людей замість чітких наказів туди-сюди возять, а потім ставлять у ситуацію, коли вони відігнати місцевих, що їх блокують, пострілами не можуть, стає не таким дивним, коли ці люди переходять на бік супротивника разом із технікою. Але я не розумію, чому наше міністерство оборони і Соболєв брешуть. Бо не буває таких спецоперацій по наведенню порядку, щоб підіймати прапор ворожої держави. А нам гордо демонструють перехоплення сепаратистів, що наших військових треба вбивати без усякого жалю. Я пиатаю: де наказ нашим військовим знищувати супротивника? Чому першочерговою метою спецоперації названо недопущення жертв серед мирного населення, а не знешкодження терористів?
Давайте назвемо усе своїми іменами. Україна як держава зараз знаходиться у дуже хиткому становищі. І головна причина цього - не зовнішня агресія, а те, що державні інституції в Україні майже не діють. Перш за все, майже повністю знищено правові механізми застосування сили з боку держави.Знищувати своїх ворогів наша держава на даний момент нездатна. Більше того, адміністративний апарат також розхитаний майже до кінця. Фактично те, які області залишаться у складі України вирішується тільки позицією обласної міліції та місцевих еліт, що її контролюють.
І якщо ви вважаєте, що така ситуація - проблема виключно сходу, то ви помиляєтеся. Бо позиція "Кожен регіон повинен сам визначатися з ким він" означає, що слова "територіальна цілісність України" зараз вже нічого не значать. А запис цілих регіонів у зрадники через те, що в них не вдається приборкати сепаратистів - серйозна заявка на те, що і слова "ми єдиний народ" також нічого не значать. І, скоріш за все, за таких умов Україна просто припинить своє існування. Бо з приєднанням Донбасу до Росії нічого не закінчиться. Неготовність битися за Донбас означатиме що і за Харків та Запоріжжя вимушені будуть битися тільки прості люди, якщо, звичайно, не злякаються вийти одразу проти колорадів, міліції та зелених чоловічків.
За Харковом та Запоріжжям настане черга Херсону та Миколайова. Потім Одеса та Дніпропетровськ і, можливо, Суми. А там можна вже і похід на Київ планувати. Мешканцям заходу, що вважають, що до них то точно не дійде можу нагадати тільки те, що після захоплення Києва сепаратистами виявляться саме вони, а не мешканці сходу.
І наостанок. Чому наші військові зрадили. Не тому, що їм так подобається Путін чи Росія. А саме тому, що керівництво нашої держави так і не змогло продемонструвати, що воно влада, а не зграя недоумків, що тимчасово зайняли будівлі у центрі Києва.
