Коли починалася Україна?-4. Мезоліт

Тож, я зупинився на тому, що льодовики розтанули, а на території України розпочався мезоліт. Не усюди, але розпочався. Взагалі мезоліту у світовійй історії пощастило наіменше. Він зазвичай зовсім випадає з уваги серйозних істориків, бо з точки зору антропогенезу у ньому вже майже нічого цікавого не відбувалося, а цивілізацією ще і близько не пахло. Такі собі загублені віки між відступом льодовика і неолітичною революцією.
А між тим дещо цікаве про мезоліт в Україні можна розповісти. Перш за все слід згадати такий цікавий обїєкт, як Кам'яна Могила. На відміну від інших курганів це утворення не є насипним я являє собою піщаниковий останець у вигляді нагромадження багатоонних плит площею біля трьох гектарів. Плити утворюють глибокі розщелини та невеличкі гроти. І ось саме у цих гротах і знайдено було величезну кількість малюнків, яскравих та різноманітних. А ось далі із Кам'яною Могилою розпочинається справжня чортівня. Справа у тому, що поруч із цими малюнками не знайдено жодних інструментів, а смі їх можна трактувати по-різному. У зв'язку із цим розбіг датувань зображень у Кам'яній могилі сягає аж 15 тисячоліть і дослідники не можуть однозначно сказати, створені ці малюнки ще за часів Льодовикового періоду, чи вже тоді, коли люди вже навчилися займатичся землеробством та виробляти кераміку. Мезоліт - це скоріш за все просто "середнє значення" для цих оцінок, хоча цілком можливо, що частина зображень тут дійсно з'явилася, коли по Україні ще ходили останні мамонти, а частина племен вже перейшла до мезоліту. Принаймні майже точно можна сказати, що саме у цей час остаточно склалися найпримітивніші релігії із їхнім анімізмом, духами та табу.
Що ж до реальних культур, які тоді існували на території України, то вони переважно були нащадками культур палеолітичних. Однією із перших у басеіні Десни та поблизу києва з'явилася деснянська культура біля 14 тисяч років тому. Це були нащадки костенківсько-вілендорфської культури. Це юула досить примітивна культура, що переважно користувалася знаряддям палолітичним, але інколи демонструвала і уміння мезолітичного рівня. Характерна культурна особливість - майстерна різьба по кістці. Не зважаючи на те, що деснянці так і не наблизилися ані до тваринництва, ані до землеробства, проіснувала культура більше п'ятитисяч років і навіть розповсюдилася на південь. Були вони пішими кочівниками-мисливцями, що вочевидь жили у невеличких наметах.
А на півдні у цей час жили племена палеолітичної анетівської культури, яка біля 10 тисяч років тому розвилася у досить цікаву кукрецьку культуру. Дуже можливо, що саме кукрецькі племена залишили знаки на стінах Кам'яної Магили. Принаймні одне із їхніх поселень разташоване зовсім поруч із цією пам'яткою. Кукрекці майстерно виробляли найрізноманітніші знаряддя як із цілих кременів, так і з їхніх відщепів. У тому числі виготовляли вони і зовсім крихітні пластинки-мікроліти, які були найхарактернішою ознакою мезоліту. Жили кукрекці поєднуючи полювання, риболовлю та збиральництво із примітивним скотарством. Розводили вони переважноно кіз та велику рогату худобу (тут важко її назвати коровами, бо одомашнення ішло саме у цей час і відрізнялися ті "корови" від дикого, нині вимерлого тура дуже і дуже мало).
Можливо було у них і якесь землеробство, скоріш за все незлакове, бо на одній із їхніх стоянок знайдено рогову мотику. Разом із тим стоянками поселення кукрекців назвати важко, бо вели вони досить осідлий образ життя, будуючи із землі наземні та напівпідземні житла із конічними дахами з жердин. Проіснувала кукрецька культура аж до 7,5 тисяч років тому.
Щож до місцевості між лісовиками-деснянцями та степовиками-кукрекцями, то у лісостеповій зоні жили нащадки красноселівської культури, які мігрували сюди з Полісся і у 9 тисячолітті до нашої ери дали початок зимовниківській культурі. Це також була культура мисливців, але більш-менш осідлих. Жили вони у землянках, ловили рибу та полювали на копитних. Не зважаючи на те, що зимовниківці дещо відставали у способах обробки каменю як від деснянців, так і від кукрекців, вони майстерно вирізлювали на кістках геометричні орнаменти. Що ж до території на схід від деснянців, то там також жили нащадки красносельців. Ця культура зветься пісочнорівською і багато у чому подібна до зимовниківської.
Що ж до заходу України, то його у цей час заповнили нові прибульці - племена свідерської культури, що прийшли сюди із заходу. Були це досить грубі мисливці на північного оленя, що скоріш за усе просто кочували по території сучасного Полісся, Білорусі та Польщі у гонитві за ним. Значно пізніше, вже коли у інших регіонах україни починалася нова доба свідерська культура змінюється більшрозвиненою, але все ще мезолітичною танденуазькою, яка зникне тільки у 4 тисячолітті до нашої ери. Дуже може бути,що свідерці хоча б частково є предками сучасних фінів та угорців
Ось так ось усі ці культури і існували. Але із Балканського півострова на землі України вже просувалася нова хвиля більш розвинених переселенців. Наближався неоліт.