a_burlaka: (Default)






Існують на світі такі цікаві тварини, як рибозмії. Нещодавно вони стали дуже популярними у інтернеті завдяки ось тій світлині, що розташована вище. Якщо вона асоціюється у вас із чимось не тим, то ось вам інша картинка із рибозмієм.








Це трохи не той рибозмій, що на першій, але треба сказати, що цих тварин взагалі налічується аж 55 видів, що мешкають по усьому екваторіальному поясу, біля берегів річок, переважно у землі. Цікавим є те, що рибозмії ані до риб, ані до змій жодного стосунку не мають. Це представники класу безногих земноводних.





Взагалі далеко не усе, що має хребет, але не має кінцівок є змією. Не зважаючи на те, що набуття кінцівок є одним із головних досягнень хребетних при виході на суходол, різні гілки еволюційного дерева намагаються позбутися лап із дивною постійністю. Розпочалися ці експерименти ще на початку карбону біля 320 мільйонів років тому, коли виник ряд аістоподів, які були цілком дуже подібні до сучасних змій, і як припускають, вели схожий спосіб життя. Проіснували вони до початку пермського періоду і вимерли близько 270 мільйонів років тому.




Треба сказати, що аістоподи були далеко не єдиними земноводними, що намагалися зменшити кінцівки, або взагалі позбутися їх у той час. Численні лінії тонкохребцевих земноводних у той час давали свої форми. Наприклад у карбоні та пермському періоді на території Північної Америки мешкали лізорофії. Тварини цього ряду зберегли рудиментарні кінцівки, однак в цілому їхнє тіло було подібне до зміїного.




Паралельно у пізньому карбоні мешкали інші не пов'язані із цими усіма земноводні — еогірніди. Вели вони переважно водний спосіб життя і загалом зберегли свої кінцівки, однак деякі їхні форми, такі як птероплакс мали тіло, що наближалося за своєю формою до вугра.




У пермському періоді після вимирання аістоподів інша група земноводних дала форми, близькі до змій. Взагалі представники ряду мікрозаврів були подібними до ящірок, або саламандр, але деякі їхні форми, макі як родина рінхонкід дало форми, подібні до змій.




Найцікавішим у всьому цьому розмаїтті є те, що жодна із цих груп не є предковою для сучасних безногих амфібій. Справа у тому, що підклас тонкохребцевих земноводних вимер у крейдяному періоді. А усі сучасні земноводні належать до підкласу безпанцирних земноводних, що з'явився у середині пермського періоду, і перші його представники нічого спільного із змієподібними формами не мали і нагадували таких ось “недожаб”. До речи хтось приберіть із української Вікіпедії із статті про сучасних безногих земноводних згадування, що вони належать до тонкохребцевих.




Що ж до сучасних безногих земноводних, то вони виникли у крейдяному періоді приблизно 100 мільйонів років тому. І вони не є єдиними групами земноводних, що мають зменшені кінцівки, або не мають їх взагалі. Деякі групи хвостатих земноводних також мають схожу будову тіла. Наприклад у підряді Salamandroidea, до якого належать звичайні тритони існує родина амфіумових, представники якого мають дуже маленькі кінцівки.




Також у цьому підряді присутня така істота як європейський протей. Він, як і його американські родичі, має цікаву форму тіла, через що його колись то за рибу приймали, то за маленького дракона.




 


Крім того існує окрема родина сиренових, представники якого мають тільки дві передні кінцівки і видовжене тіло.




Що ж до плазунів, то змії і тут не є єдиними безногими його представниками. Перш за все треба згадати окремий підряд амфісбен, які на відміну від змій не рухаються усім тілом з одного боку у інший, а ніби пересуваються всередині своєї шкіри, нагадуючи при цьому хробаків.




Дали свою версію змієподібних істот і геконоподібні. Це так звані лусконоги, що розповсюджені у Австралії та Новій Зеландії. Вони в цілому дуже подібні до змій, але на відміну від них здатні видавати досить гучні звуки.




Але мабуть найвідомішими безногими ящірками у нас є веретінниці. Частина їхніх видів має кінцівки, частина — ні, однак це не заважає усіх їх об'єднувати у одну родину. Найголовнішою відмінністю веретінниць від змій є те, що у них є повіки і слухові отвори. Наприклад на території України широко розповсюджена веретінниця ламка, або гладун.




Схожі на веретінниць і американські безногі ящірки. Однак на відміну від наших веретінниць у них немає зовнішніх слухових отворів.




Що ж до власне змій, то вони з'явилися на землі чи не останніми серед великих груп безногих тварин наприкінці крейдяного періоду. Цікаво те, що удави, найбільші зі змій та усіх сучасних безногих земноводних та плазунів одночасно є і найпримітивнішими. На відміну від інших змій у них зберіглися не тільки обидві легені, але і рудименти задніх кінцівок. Тож називати усе, у чого немає кінцівок змією неправильно.




 


a_burlaka: (Default)

Шкода що є тільки розмір та місце знаходження, але немає ані маси тіла, ані часу, яким датується знахідка. Бо багато хто із цих тварин насправді доводиться родичем один одному.
a_burlaka: (Default)

Про те, із якими труднощами доводиться cтикатися палеонтологам і як часто їм доводиться робити грандіозні помилки свідчить наступна історія, про яку розповідає журнал Science. Стосується вона не кого-небудь, а найвідомішого динозавра - тиранозавра рекса. Як відомо тиранозавр існував не сам по собі, а як член родини тиранозаврид. І ось до цієї родини відносили одного цікавого динозавра, що був описаний усього по одному черепу. Череп цей був знайдений у 1942 році і тоді його приписали горгозавру нового виду - меншому за розміром представнику родини тиранозаврид, що мешкав у Північній Америці за декілька мільйонів років до тиранозавра.


Однак у 1970 році дослідники засумнівалися, чи горгозавру належить череп і вирішили, що це дійсно новий вид, але належить він до іншого роду тиранозаврид - альбертозаврів. Але і це іще не все. У середині 1980 років вже були зроблені нові більш точні датування і череп був описаний значно докладніше, і ідея про альбертозаврів відпала сама собою. Стало ясно, що істота, якій належав череп була надзвичайно схожою на тиранозавра, про якого на той час було відомо, що він у свій час залишався вже єдиним представником тиранозаврид на території США. Питання було лише у тому, чи череп належить просто молодому тиранозавру, чи це інший дрібніший вид, що мешкав у Північній Америці разом із тиранозавром. Дослідники вирішили що череп (а зберігся він паскудно) належав дорослій особині і до того ж описали на ньому деякі відмінності від тиранозавра тож вирішили, що це новий вид, який виділили у окремий рід у рамках родини тиранозаврид. Так по сторінках книг із палеонтології почав ходити нанотиранус - зменшена копія тиранозавра довжиною 5-6 метрів (сам тиранозавр був 13 метрів завдовжки). При цьому нанотиранус взагалі був найменшим представником усієї родини тиранозаврид.


Але деякі дослідники із цим не погодилися і, після досліджень структури кісток черепу нанотирануса визначили, що він таки належав не дорослій особині. А у 2002 році був знайдений другий череп а також частина скелету тварини. Череп був ідентичний до нанотирануса і при цьому зберігся значно краще. Крім того, по скелету вже було точно видно, що це не доросла особина. А треба сказати, що хоча дорослі тиранозаври та їх малюки були добре відомими палеонтологам, кісток тиранозавра-підлітка ніхто до початку 2000 років не знаходив, але було відомо, що вони мали бути перехідною формою від малюків до дорослих, які досить сильно відрізнялися. Однак багато кому хотілося, щоб у Північній Америці наприкінці крейдового періоду жив не один вид великих хижих динозаврів, а два.


Зокрема Роберт Беккер, який у середині 80-х і класифікував нанотирануса як окремий вид заявив, що його правоту може довести третій, найповніший скелет нанотирануса, який був знайдений у 2006 році і який ще й досі не досліджений. Із ним пов'язана окрема історія. Справа у тому, що той скелет належав приватній особі, яка допустила до його вивчення лише Беккера, а потім виставила скеклет на аукціон. Але 7 мільйонів доларів, які просив власник скелету за нього ніхто так і не дав. І ось вже майже 2 роки скелет знаходиться у нього і ніхто не може його дослідити, щоб поставити крапку у цьому питанні.


http://news.sciencemag.org/paleontology/2015/10/top-predator-wannabe-just-another-t-rex?rss=1
a_burlaka: (Default)

Якщо ви не знаєте, то цьогорічну Нобелевську премію із хімії дали трьом ученим за дослідження механізму репарації ДНК. Цікаво тут те, що проблема ця здається виключно біологічною, але вирішення її має суто хімічну природу. Взагалі ДНК - це дуже нестійка структура. Вона руйнується від найменших змін - холоду, спеки, ультрафіолетового випромінювання, просто від часу. Крім того, сам процес копіювання ДНК відбувається досить неточно.


Внаслідок цього вилучити ДНК із якихось решток стародавніх істот і потім їх клонувати майже неможливо: навіть якщо рештки зберігаються у кризі, ланцюжки ДНК повністю розпадаються за 1,5 мільйона років.


Так от, для того, щоб ДНК не розвалювалась іще за час життя організму у клітині існує складна система "ремонтування" ДНК, яка базується виключно на хімічних реакціях. Наприклад після того, як відбувається копіювання ланцюжка ДНК, набір ферментів рухається вздовж ланцюжка і звіряє кожен нуклеотид із відповідним на старому ланцюжку. Старим для неї є той ланцюжок, який є метильованим. Коли "букви" на ланцюжках не співпадають, "вмикаються" інші ферменти, які "вирізають" неправильний фермент і заміняють його правильним. І усе це - лише у рамках звичайної хімії. На доказ цього один із цьогорічних нобелевських лауреатів Томас Ліндаль відтворив один із процесів репарування ДНК "у пробірці", черговий раз довівши таким чином, що ніякої межі між хімією та біологією не існує, і всі біологічні процеси насправді є дуже складними хімічними реакціями.


Механізми репарації у наших клітинах надзвичайно ефективні. Вони значно інтенсивніші за ті, що є у бактерій, завдяки чому можливі бактерицидні засоби, які знищують мікроорганізми, але не шкодять нам. Вони настільки ефеективні, що до певної межі здатні боротися навіть із наслідками іонізуючого випромінювання. І все ж їх ефективність не 100% навіть у ідеальних умовах, бо мутації у клітинах виникають регулярно і саме цей процес рухає вперед еволюцію.

a_burlaka: (Default)

Інколи так буває, що нові несподівані відкриття у біології приносять досить відомі тварини. Так нещодавно стало відомо, що морські черепахи одного із видів у прроді можуть світитися. Сталося це підчас спостережень за життям мешканців коралового рифу поблизу Соломонових островів у Тихому океані. Біолог Девід Грубер займався вивченням морських тварин, що світяться у темряві - переважно коралів та акул, що серед них живуть. Аж раптом він побачив і засняв черепаху, що світилася у темряві. Ось це відео:



Цікаво у цьому випадку те, що черепаха Бісса, яку спостерігав учений не є якимось новим видом. Вона вперше була описана у 1766 році і її часто не тільки спостерігали, але і добували заради цінного панцирю, який ішов на виготовлення різноманітних предметів. Крім того, яйця Бісси є делікатесом, через що її чисельність сильно скорочується. За останнє десятиліття популяція цієї черепахи скоротилася на 90%. Тож спостерігати цю черепаху в умовах її природнього середовиша не так і просто.


Тому не дуже зрозуміло ані те, навіщо черепасі потрібна ця флюорисценція, aні те, як саме вона відбувається. Сам Грубер вважає, що причиною появи у Бісси цієї здатності є необхідність ховатися серед коралових рифів, що самі по собі світяться у темряві. Це перший випадок, коли біофлюорисценція помічена у плазунів.

a_burlaka: (Default)
Україна часів юрського періоду...

...так виглядати не могла. Справа у тому, що тиранозавр рекс, як і більшість тиранозаврид мешкав тільки у Північній Аммериці. Його родич тарбозавр хоч і мешкав у Азії, але далі Західного Китаю його рештки не знайдено. Трицератопс - також виключно північноамериканський вид. У Китаї мешкав сінозавр, який просто не мав трьох рогів на морді і, знову ж таки на захід не заходив.


І усе це не враховуючи такої дрібниці, що і тиранозавриди і цератопсиди - виключно крейдяні сімейства і від юрського періоду їх відділяє приблизно такий самий проміжок часу, як і від нас.


Ну а що стосується власне України у юрський період, то вона взагалі була морем, із якого стирчали два острови - Наддніпрянщина (Український щит) і Донецький кряж...


P.S. Передчуваючи питання "а що ж нам показує той клятий Стівен Спілберг у своєму "Парку юрського періоду" відповідаю зовсім коротко. Стівен Спілберг, Колін Тревороу, інші режисери із "гнєзда спілбєрга" а також автор оригінального роману Майкл Крайтон несуть відверту хуйню. Більшість тварин, яких вони нам показують жили не у юрському, а у крейдяному періоді.

a_burlaka: (Default)
Гады - это не ругательство, а класс живых существ, существовавший на заре зоологической систематики в 19 веке. В те времена никто не задумывался о том, как одни животные произошли от других и делили просто: с перьями - значит птица, с сосками и шерстью - значит млекопитающее, скользкий и ползает - значит гад. Кучу ископаемых останков разных существ к тому времени уже нашли, но пытались впихнуть их в тот или иной класс.
Так вот, история класса гадов была самой сложной, драматической и затронула в итоге всех четвероногих. Ещё в 19 же веке, стало понятно, что тритоны и лягушки подозритетельно сильно зависят от воды и почему-то проходят стадию личинки да и анатомически от ящериц сильно отличаются. Поэтому их обозвали земноводными и отделили от рептилий.
Читать дальше )
a_burlaka: (Default)
      Тут на "Элементах" недавно появилась статья о том, как с возрастом стареет наша имунная система. Среди всего прочего там указывается интересный факт: деградация самого главного органа имунной системы - тимуса. Клетки тимуса очень чуствительны к выработке половых гормонов, они ухудшают состояние тимуса.
      При этом вывод: "меньше занимайтесь сексом - больше проживёте совершенно неверный". Сколько не воздерживайся - гормоны вырабатываются. Так что "простой" выход - это избавиться от тех органов, которые эти гармоны вырабатывают :). Причём отрезать лишнее лучше до начала полового созревания. Только от смерти от старости это не поможет - только снизит риск помереть в пожилом возрасте от гриппа.
       Но "взбодрить" тимус можно кучей других, пусть и не таких "простых" методов. Все эти реакции клеток - по сути просто их реакция на сигналы. Можно, например, ввести вещества, которые сигнализируют тимусу , что надо производить больше Т-лимфоцитов. Можнопопытаться уменьшить чуствительность клеток тимуса к половым гормонам. Хотя, конечно, всё это страшные и бесчеловечные эксперименты на живых существах :)

a_burlaka: (Default)
    Я понимаю, что многие уже не раз видели, но:

большая картинка
Ещё )


a_burlaka: (Старшипс)
      А давайте-ка отвлечёмся в честь пятницы от грустной военно-политической ситуации и поговорим о биологии существ, живущих в космосе. Мы ведь все любим биологию, не так ли? Вот такую например:

Такую:

Или хотя бы вот такую:
Read more... )
a_burlaka: (С макаками)
    Телеканал "Україна" продовжує нести антинаукову маячню. У інтернеті висить їхня реклама продовження "ДНК нації" "У пошуках жінки". Судячи з трейлеру усе буде як і минулого разу: вибіркове звалювання докупи генетики, археології та лінгвістики, підтасовка фактів, "історичні реконструкції" та безглузді висновки. Схоже, що цього разу творці фільму якось узнали про існування "генетичних єв" і намагаються знайти "праматір українців" і будуть шукати її десь за двадцять тисяч років до нас. Наскільки я пам'ятаю, минулого разу "шукачі національної ідеї договорилися до того, що українці походять від арійців, а українки - від трипільців. Ось мені цікаво, чи буде висловлена думка, що славні варвари - арії вирізали мирних трипільців-хліборобів і узяли собі за дружин їхніх жінок. Тобто чи буде у якості національної ідеї використаний сексистський міф про чоловіка-завойовника та жінку - його здобич?
a_burlaka: (Default)
   Вот ведь задел меня [livejournal.com profile] sohryu_l своим постом.И так много наворотил, что пришлось для ответа писать отдельный пост. Итак расоведенье антропология Средиземья.
  
Read more... )
a_burlaka: (Наука)
     Ура! Это произошло. То, о чём мечтали столько лет и даже десятилетий свершилосьhttp://www.randevucity.net/news/main.php?id=2787&id_rub=5&cpage=1. Это реально изобретение того же масштаба, что и термоядерный синтез. Пришла эпоха лёгких и прочных материалов. Вполне возможно, что в ближайшее время нас везде будут окружать композиты на основе этих волокон. Ну и, понятное дело, новые бронежилеты будут. И сверхтонкие троса.
a_burlaka: (Старшипс)
     Ну что же, год начался. В нём, я надеюсь, достижений будет не меньше, чем в предыдущем.  И для разминки, что бы мозги не заржавели некоторые мысли о инопланетянах и их возможной биологии.
   
Read more... )
a_burlaka: (Наука)
   Статья на "Элементах" сообщает о том, что международнрая группа учёных провела исследование молекулярной эволюции млекопитающих и построила их новую филогенетическую модель, которая впервые полностью соответствует палеонтологическим находкам.
   Прежде всего, поражает объём проанализированых данных:

   Было построено филогенетическое дерево для 164 видов млекопитающих, из которых 142 вида представляли собой самостоятельные виды, 16 были межвидовыми гибридами и еще шесть — близкородственными родовыми гибридами. Эта выборка охватывает более 150 семейств современных млекопитающих, что составляет около 97–99% всех семейств (разница отражает неустойчивость таксономии млекопитающих). Для сравнения были взяты геномы пяти внешних для млекопитающих групп — два вида птиц, лягушки, рыбки и ящерицы. Для конструирования дерева были использованы 26 локусов ДНК, которые кодируют 21 аминокислоту (около 33 тыс. пар оснований и, соответственно, около 11 тыс. аминокислот) и еще 5 нетранслируемых участков генома (около 2,5 тыс. пар оснований). Некоторые из них использовались для построения филогенетических деревьев и раньше, а некоторые были взяты впервые. Этот гигантский массив данных ученые постарались привести к общему знаменателю: для каждого из локусов построили свой вариант дерева, то же проделали и отдельно для аминокислот. Далее все полученные деревья сравнили и нашли вариант, удовлетворяющий так или иначе каждому из построений.
    А ещё наконц-то своими словами было названо то, что до сих пор является предметом научного мифа. То, что эволюция млекопитающих активно происходила, не в эоцене 50-55 млн лет, а раньше 80 и 100 млн. лет назад. То есть вызвало её не вымирание динозавров. Скорее уж наоборот...

Схема

Nov. 21st, 2011 12:34 pm
a_burlaka: (Наука)
 Эта схема относится всё к той же теме эволюционизма, что и вот этот пост. На ней есть кое-что, чего нет в тексте. Но пока нет трансгуманизма. Он будет позже. А пока это просто схема связей биологической и социальной эволюции.
a_burlaka: (Default)
    Некоторое время назад я анонсировал пост о эволюционистском взгляде на трансгуманизм. К сожалению, эта тема оказалась слишком обширной не только для одного поста, но и для одной статьи. Но сдаваться я не собираюсь и пока публикую часть моих выкладок, посвящённую непосредственно биологической эволюции и тому, как в результате неё появился разум. Это, так сказать, основа для последующей эволюции культурной, результатом которой явился , в частности трансгуманизм.

Читать статью )

Это начало. Дальше ещё будут публикации по этой теме.
a_burlaka: (Трансгуманизм)
     В общем-то именно такой пост здесь должен был бы быть. Но начав его писать я понял, что тема настолько серьёзная, что в короткий пост я её не уложу. Она грозит разростись как минимум до размеров очень серьёзной статьи. И я сейчас вот сидел и писал её. пока ещё не закончил. Понял, что не нужно спешить и написать всё как следует.
   В ближайшее время пост будет опубликован.
   Мне интересно, какие у кого есть мысли по данной теме?
a_burlaka: (Трансгуманизм)
       Мы живём в эпоху ГМО-паранои. Обыватель впадает в панику по поводу каждого генетически модифицированного апельсина или картошки, которую не ест колорадский жук. "Если жук не ест, значит и нам нельзя. Тем более жуткими кажутся генетические модификации животных. И уж совсем чуть ли не фашистскими кажутся идеи о генетической модификации человека. Как же так? Невинных детей изменять?!
      Между тем генетическая модификация человека неизбежна. Она является естественным продолжением работы по генетической модификации растений и животных, и если называть вещи своими именами, эти эксперименты с самого начала были лишь ступеньками к настоящей цели: изменении природы человека. Именно  на генетические модификации человека будет приходиться большая часть рынка генетических модификаций в будущем.
      Более того, в будущем модификации человека будут не только не предосуждаемыми, но и необычайно популярными. Возможно, на короткое время общество охватит даже истерия модификации своих детей. И родители станут хвастаться друг перед другом, какие генетические модификации они заказали для своих любимых детей. Но как всякая истерическая мода она быстро схлынет и генетическая модификация останется в обществе в качестве нормы.
Читать дальше )

Profile

a_burlaka: (Default)
a_burlaka

August 2016

S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
2122232425 2627
28 293031   

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 24th, 2017 02:39 pm
Powered by Dreamwidth Studios